Дорога в Казку
Рейтинг:
/ 2- Подробности
- Категория: 05.2015 (День Європи)
- Создано 24.05.2015 19:43
- Опубликовано 24.05.2015 19:43
- Автор: Тетяна Тарасевич, ЗОШ №35, 10-Б клас
- Просмотров: 110
Ти сам собі країна! Зроби порядок у своїй голові.
Андрій Кузьменко
«Україна – це Європа!» - таке гасло лунало не так давно, під час Майдану 2013-2014 рр. Оглянемо центральну площу Києва в той період. Тут і купка студентів з прапорами в руках і надією в серці, і тисячі пересічних українців, на яких чекає сім’я в зовсім іншому куточку нашої Батьківщини, і літні люди зі сльозами на очах, коли лунає «Ще не вмерла України».
Навіщо всі ці люди стоять там? За вступ до Євро Союзу? Далеко не кожен. Наш народ стояв не за Україну як частину Європи, а як за свою рідну землю, що для них дорожча за будь-яку іншу, за частину свого життя, за своїх дітей та онуків.
Україна – живописна земля. Одна тільки її назва викликає в кожного з нас шквал почуттів: перед очима і київські каштани, і зачарована Десна, у якій відбивається сонце, і велич Карпат, і, звісно, усміхнені люди. Гадаю, кожен сам зараз відчув щось своє в цьому слові. То навіщо ми шукаємо щастя там, де воно вже давно є?
Але що ж з інтеграцією? Європа потрібна нам, щоб трохи змінити менталітет (якщо це можливо, звісно). Майдан навчив нас, що воля – найцінніший скарб, за нього потрібно поборотися, ми зрозуміли, що влада в руках народу, а не навпаки. Захід же допоможе втілити демократичні принципи в життя, зрозуміти, що треба нести відповідальність за вчинки та слова.
Я лише учениця 10 класу, звісно, до кінця політичні аспекти мені ще не зрозуміти (та це й не гріх, адже зрозуміти до кінця все те, що зараз відбувається в країні, під силу далеко не кожному). Тож хочу висвітлити, що саме для нас означає інтеграція. Зараз частина наших думок зосереджена на нашому майбутньому. Європа дає нам нові можливості для власного розвитку, відкриває нам широкий спектр можливостей. Треба щоб наша країна надала нам доступну освіту та гарантувала можливість забезпечити себе й свою родину, і тоді, напевно, жоден з нас не покине неньку-Україну.
На даний момент курс на інтеграцію тільки погіршив справи України. Це стосується збройного конфлікту з Російською Федерацією. Саме через те, що Україна підписала договір про євроінтеграцію, Росія почала збройну агресію проти України. Спочатку це був Крим, а потім і східні регіони.
Але все ж таки усі ми найбільше чекаємо від євроінтеграції лише одного – мирного неба над головою.
Україна постійно шукала собі союзника: чи у Московії, чи у Речі Посполитої, чи у Германії, чи у Швеції, чи в Австро-Угорщині — проте кожного разу цей союзник захищав лише власні інтереси. Доки ми самі щось не зробимо для своєї Батьківщини, жодна інша країна не зробить цього для нас.
Тож коли ти, моя країно, зрозумієш, що ми повинні йти власним шляхом, дорогою у свою Казку?