Безсмертні журавлі

Рейтинг:   / 7
ПлохоОтлично 

Війна не має жіночого обличчя.
Вона лиш муки і страждання має.
Нещадно кличе в далеке потойбіччя,
Невинних жертв в обійми пригортає.

Криваві сльози ллє вона невпинно,
Затоплює надії відчайдухів,
Що борються з війною до загину,
Що борються з війною попри муки.

Клята війна. Немов у кінофільмі
Знімають дублі знову раз за разом,
Так і вона, до років невразлива,
Лютує знову за чиїмсь указом.

Як Матінка Кураж та її діти
В війні вбачали власний порятунок,
Так матимуть і ті зараз платити,
Війна для кого – долі лиш дарунок.

Та хто поверне материнські сльози
І тих, кого забрали небеса?
Зібрать лишилося на смутнім перелозі
Росинки, що зі смерті пророста.

Вже раз настав той день, коли скінчилась
Непрошена, спустошлива війна
І перемога в душах воцарилась,
Вважаючи, що вороття нема.

Не так воно все склалось, як хотілось –
Війна переступила за поріг,
Підступно серед друзів причаївшись
Нас недалекий ворог підстеріг.

І знову сльози, муки і страждання,
І знову забирають небеса
Відважних воїнів, що з ночі і до рання
Боролися за мирнеє життя.

Та не минути ворогу розплати –
Дійдем до перемоги крізь жалі.
Ще вічну славу воїна-солдата
На крилах нестимуть безсмертні журавлі.

 

 

Дополнительная информация