Анастасія Глущенко, ЧНТУ

Рейтинг:   / 10
ПлохоОтлично 

Україно моя! Чисті хвилі ланів,

Променисті міста, голубінь легкокрила!

Україно! Сьогодні звірів-ворогів

Ти грудьми вогняними зустріла.

Максим Рильський, 1941 р.

«Герой» - слово, яке півроку тому стало досить часто вживатися в мові кожного українця.  Адже 22 лютого 2014 року, ще зовсім юні хлопці пішли захищати рідну землю. Саме вони й стали героями нашу часу. Юнаки, які ніколи в житті не тримали в руках зброю, вийшли на стежку війни з окупантами. Я ніколи не могла уявити, що в XXI сторіччі людство зіштовхнеться з жахливим словом «війна». У час науково-технічного прогресу та розвитку гуманізму Україна буде боротися за власне право на існування як НЕЗАЛЕЖНА, квітуча держава. Мій дідусь – дитина війни. Він пережив тяжкі роки Великої Вітчизняної, голод 46-47 років XX століття та багато інших життєвих негараздів. Його долю не можна назвати легкою, саме з його вуст я дізнавалася про історичні події часів Другої світової війни, плакала, коли він розповідав про танки, смерті, битви. Адже під час тодішньої війни загинув не один член нашої родини. Я пишаюся тим, що зараз маю змогу почути все від людини, яка там була, яка відчула на собі всі тяготи долі. У лютому, коли почалися воєнні дії на території України, мій дідусь одразу ж провів паралелі між війною 1941-1945 років та сьогоднішніми подіями. Він підкреслив одну з основних спільних ознак цих двох подій. Це те, що першими воювати пішла молодь, юнаки, які рвалися до бою, кладучи життя за Батьківщину. Вони – герої! Я навіть уявити не могла, що серед сучасної молоді є ті, хто може забути про себе та прийти на порятунок рідної держави. Адже в нашому суспільстві люди стали більш відлюдькуваті та зомбовані. Чернігівщина може пишатися своїми героями XX сторіччя. Наші юні армійці здобули славу на всій території АТО, вони звільнили від загарбників велику кількість населених пунктів, урятували не одне життя й зберегли велику кількість власних. Саме вони бійці сорок першого батальйону територіальної оборони Чернігівщини, були й є найактивнішими учасниками АТО. Я вірю в те, що наснага цих юнаків ніколи не згасне, вони врятують нашу «неньку» від ворога, покажуть всьому світу, що ми «браття козацького роду», захистять «лани широкополі і Дніпро, і кручі» і через багато-багато років, розповідаючи своїм онукам та дітям про ці події, будуть пишатися своїм героїзмом та силою духу. Мій дідусь разом зі своїми друзями, також учасниками Другої світової війни, активно підтримує наших хлопців, які борються за цілісність України. Він вірить, що ми змогли звільнити країну 71 рік назад, зможемо й зараз. Боже, храни Україну! Слава Україні! Героям Слава!

Дополнительная информация