Кузик Михайло, Чернігівський обласний педагогічний ліцей для обдарованої сільської молоді (код смс: zz58487+11)

Рейтинг:   / 1
ПлохоОтлично 

Сучасні школярі – це творці, які формують  поняття «вчитель майбутнього». Як же найточніше визначити цей образ на даний момент? Може, необхідно зламати стереотип ще не зовсім модерного соціуму?

По-перше, мають відбутися зміни у формуванні особистості педагога. Як на мене, слід звернути увагу на введення в шкільну програму таких дисциплін, як педагогіка ( її основи), психологія, зокрема для ширшого усвідомлення дітьми, потенційними педагогами, своєї сутності та особливостей. Ідеальний учитель – той, для кого вчителювання – зміст життя, а призначення – бути корисним, бажати й уміти віддаватися процесу, не очікуючи нічого натомість, це альтруїзм в абсолютному значенні…

Місія вчителя – навчати, а суспільства – дати педагогу належні засоби для нормального існування. Але безконфліктність та покірність не найголовніші критерії соціальної корисності. Ідеальний учитель розуміє, що він не проживе за учня життя, а тому доблесть «великого педагога» — зробити дитину самостійною, відповідальною, стійкою до життєвих випробувань.

Яскравим підтвердженням цього є «ідеї становлення особистості» у працях російського філософа «Срібної доби» М. Бердяєва. На його думку, особистістю може стати кожен, але не всім це вдається. Тож таким людям просто потрібно допомогти піднятись!

Питання про образ ідеального педагога має ще й інший — сучасний — шлях вирішення. Світ ХХІ століття заполоняють комп’ютерні технології. Очевидно, нам нікуди не подітися від смартфонів, «IPаd-ів», «Lap top-ів»… Уже неможливо зупинити механізм глобальної технологізації всіх сфер життя. Тож якщо автоматизовано промисловість, то чому б не розглянути перспективи кібернизації навчального процесу? Я маю на увазі не вже впроваджені «ґаджети»(мультимедійні дошки, навчальні комп’ютери, електронні посібники), а зовсім інший рівень. Головне — це зробити вибір: залишити стереотипну жіночку в окулярах, якій, напевно, далеко за 30, чи дати шанс машинам навчати дітей. Лише уявіть собі: учитель-кіборг, який може знайти особистий підхід до кожної дитини за якісь 10 секунд нейронного аналізу мозку, педагог, у якого не буває поганого настрою, який ніколи не накричить і ні в якому разі не вдарить учня (адже в наш час подекуди є така проблема).

Звичайно, може здатися, що це безпідставні фантазії маленького мрійника, але, як відомо, у цій царині науки вже є результати напрацювань «Shadow Robot Company», Лондон, Велика Британія, їхніх колег зі США — «Тихоокеанської північно-західної лабораторії Battelle», іспанської компанії «PAL Robotics», що у 2008 році створила робота-гуманоїда серії «REEM» та «REEM-B» з імітованою шкірою (яка майже 100% відповідає натуральному зразку) й штучним інтелектом з властивістю саморозвитку. Ця машина здатна в автономному режимі вивчати довкілля, пересуватися по нерівних поверхнях, навіть розмовляти й грати в пінг-понг. Тож, як на мене, «учитель-кіборг» — це цілком вірогідна частина нашого суспільства в найближчому майбутньому. Я не виступаю категорично «ЗА» чи «ПРОТИ» того чи іншого шляху розвитку, об’єктивно оцінюючи їх переваги та недоліки. Ця відповідальність ляже на плечі нашої зміни — майбутніх творців історії…

Дополнительная информация