Бережіть Чернігів!
Рейтинг:
/ 2- Подробности
- Категория: 03.2015 (Майбутнє Чернігівщини в наших руках)
- Создано 16.03.2015 21:18
- Опубликовано 16.03.2015 21:18
- Автор: Марина Ячна, ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка, хіміко-біологічний факультет
- Просмотров: 91
Що можна любити більше за свою батьківщину? Де можна знайти місце, яке є кращим за рідний дім? Ніщо і ніде! Але насправді,рідко коли відчуваєш всю справжню любов до рідного міста. Буденні проблеми заполоняють думки та, прямуючи вулицями, часто не помічаєш всієї надзвичайної краси, що оточує тебе. Для тебе все звично, це все твоє життя… Авжеж, неначе цілу вічність ти ходиш до садка, школи, університету, на роботу. Все абсолютно однаково.
А зупинившись, хочеться репетувати від того, в що перетворюється все це прекрасне. Бруд, сміття, захаращені вулиці та ще жахливіші парки та сквери. Те, що люди створили для себе, своїми ж руками знищують.
Кожен сумлінний громадянин має не залишати сміття, в першу чергу, після себе. А також, на мою думку, ефективним способом у боротьбі із забрудненням мого рідного місто є всі можливі екологічні марафони, громадські роботи та суботники для всіх, без виключення, жителів Чернігова.
Адже коли ти прибираєш за іншими, то розумієш, що це вже не така й легка справа.
І часто сама буденщина може вплинути на вродливість міста. Як би дивно це не звучало, але навіть з транспортом у нашому містечку нещодавно сталися великі негаразди – відбулося скорочення транспортних засобів на 30%. І тепер на 290 тис населення залишилося на третину менше автобусів. Всі робітники, всі студенти, що їхали на роботу, до університету маршрутним таксі, мають чекати занадто довго на зупинках, а потім забрідати у переповнений транспорт. А якщо провів такий ранок, то як потім вдало може скластися день?!
Класик української літератури О.Довженко пишався тим, що провів своє дитинство на березі нашої рідної річки Десни: «Щасливий я, що народився на твоєму березi, що пив у незабутнi роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах i казання старих про давнину, що лiчив у тобi зорi на перекинутому небi, досi, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити отi зорi навiть у буденних калюжах на життєвих шлях». Зараз жодна людина, що побуває на берегах водойми, не зможе зрозуміти слова митця - ріка перебуває в потворному стані. А те, що відбувається з річкою Стрижень, що протікає майже в центрі міста? Усі очисні дії проходять марно. Та з початком нового будування на берегах, річенька забруднюється дедалі більше.
Проживши в Чернігові все своє життя, я можу з цілковитою впевненістю сказати, що ми втрачаємо найчарівніше місто на всій планеті! Якщо ми й далі не помічатимемо всіх проблем, що нас оточують, можуть трапитися невиправні наслідки. Прийшов час піклуватися про своє місто разом, бо де злагода, там перемога!