Погляньте навкруги

Рейтинг:   / 12
ПлохоОтлично 

Плекають Чернігів перші проміння сонця,

Вдихає місто потік весняного тепла,

І зустрічає привітно кожного незнайомця,

Викликаючи усмішку на вустах.

 

І ти біжиш, летиш скоріше,

Запізнення не вибачає нам життя,

А час то, кажуть- найцінніше:

Ось був , а завтра вже нема.

 

Але настане та хвилина, що зупинить,

І глянеш , навкруги - яка краса!

Відкриє очі й ворота душі отчинить,

Але на віях забринить сльоза.

 

Глянеш на мертвий Стрижень,

Сумні питання пронизують думки:

За що ріка  зазнала цих принижень?

Невже бруд - діло людської руки?

 

Зрозуміла відповідь - питання риторичні,

Місто - постійний, безперервний рух,

Немає часу до смітника бігти ,

Тому засмічуємо все навкруг.

 

А головна проблема - немає покарання.

Живем отак, і губиться краса,

Вирощуєм ідею марного сподівання,

На краще майбутнє в горах сміття.

 

А так хочеться рано-вранці,

Вдихати свіжість прозорої ріки,

Йдучи мостом  на мить зачаруватись,

Прекрасним Черніговом з давніх віків.

 

Дополнительная информация