Нелегкий шлях до цілого і єдиного
Рейтинг:
/ 3- Подробности
- Категория: 05.2015 (День Європи)
- Создано 17.05.2015 23:02
- Опубликовано 17.05.2015 23:02
- Автор: Олена Таран, ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка, філологічний факультет
- Просмотров: 122
Ми прагнемо до євроінтеграції самі не розуміючи,як досягнути розвитку нашої держави. Звичайно,кожна пересічна людина,яка побувала за кордоном,приїжджаючи,починає висловлювати купу думок, ідей, вражень щодо того, наскільки відстає наша країна від європейських. Перерахувавши всі плюси і мінуси, вона не замислюється над тим,я кими зусиллями відбудовуються держави. Вона не цілком усвідомлює ще й те, що все залежить не тільки від вищого керівництва, політиків, яких кожен постійно звинувачує у чомусь поганому, кожен завжди шукає негативну сторону у комусь іншому, лиш би не він, але ж все залежить ще й від людини. Наразі питання стоїть про Європу, але чим гірша країна, в якій живеш ти? Просто потрібно шукати помилки не тільки у людях,а починати з найменшого - з себе.
Розкривши одну з газет Чернігівщини та прочитавши декілька статей, я дійшла висновку, майже кожна починається словами на зразок: «Незважаючи на складнощі, які переживає сьогодні Україна…..» або ж «Розуміючи складну ситуацію,що склалася в місті….». Ну вибачте ж, одна справа розуміти ситуацію, а зовсім інша намагатися всіма силами посприяти цій ситуації. Якщо ми прагнемо до євроінтеграції ми маємо самі щось робити для покращення умов у нашій державі.
«У місті вимкнули гарячу воду,встановили найвищі тарифи на газ…» - можна почути чи не на кожному провулку,про ці події говорить увесь світ. Одне заспокоює, існують все ж таки різні волонтерські організації, які хоч на маленький відсоток сприяють покращенню міста. Саме вони, прості люди, збираючи гроші на фарбу, перефарбували міст в блакитно-жовтий колір, саме вони працюють ефективно над подоланням труднощів. Але ж вони такі ж люди, як і ми з вами, звичайнісінькі громадяни своєї держави,яку безмежно люблять і хочуть покращити. І вони не будуть порівнювати умови між державами,вони будуть діяти і домагатися свого всіма силами.
Сьогодні активно розвивається культура, що є однією зі сходинок до євроінтеграції. Створюються різні фестивалі, концерти,конкурси, відроджується українське кіно, музика, мистецтво, живопис, але і на ці сфери іноді не вистачає коштів. Реформується освіта, створюються дитячі садки. Навіть у невеличких селах,де кількість дітей не перевищує 30, все одно діють навчальні заклади - і це правильно,вони і повинні діяти, тому що, якщо позачиняти навчальні заклади, села зникнуть з мапи України. На роботах людям ставлять нові вимоги,нові завдання,які вони мають вирішувати.
Знаходжу у словнику тлумачення слова європейська інтеграція: «Це процес політичної, культурної, економічної, соціальної та юридичної інтеграції європейських держав». На мою думку,євроінтеграція –це контроль за всіма сферами,які розвиваються,покращуються та вдосконалюються. Але хто буде покращувати ці сфери, як не сама людина? Хто буде їх контролювати та вдосконалювати? Насамперед,все залежить від нас і залежатиме ще багато років. Однією з причин є те, що наше населення розподіляється на багатих та бідних. І в свою чергу,середні класи,яких майже не існує,тому що на противагу заможнім людям,бідні люди будуть вважати себе нижчими по класу. Мені здається,що саме від економічної сфери нашої країни залежать всі інші,які розвиваються при наявності коштів,якщо їх не має-не має сенсу для людей просто так щось робити. Кожна сфера об'єднує велику кількість людей ,які прагнуть трансформувати та перетворити на краще нашу державу. Попри все це,люди сподіваються на краще,люди вірять у великі можливості своєї держави-і це правильно. Адже ніщо так не скріплює народ,як віра в те,що ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!
Ми хочемо мати усі свободу
Ми віримо в краще,у цілу Європу
Ми дружбу з країнами не втрачаємо
Про свою долю наперед знаємо.
Бо кожна держава-глибока стихія
В кожного міста є своя мрія
Кожна людина прагне до миру
Кожна країна-своя і єдина.