Безсмертні журавлі
- Подробности
- Категория: 05.2015 (День Перемоги)
- Создано 25.04.2015 15:05
- Опубликовано 25.04.2015 15:05
- Автор: Полулях Яна, ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, філологічний факультет
- Просмотров: 187
Війна не має жіночого обличчя.
Вона лиш муки і страждання має.
Нещадно кличе в далеке потойбіччя,
Невинних жертв в обійми пригортає.
Криваві сльози ллє вона невпинно,
Затоплює надії відчайдухів,
Що борються з війною до загину,
Що борються з війною попри муки.
Клята війна. Немов у кінофільмі
Знімають дублі знову раз за разом,
Так і вона, до років невразлива,
Лютує знову за чиїмсь указом.
Як Матінка Кураж та її діти
В війні вбачали власний порятунок,
Так матимуть і ті зараз платити,
Війна для кого – долі лиш дарунок.
Та хто поверне материнські сльози
І тих, кого забрали небеса?
Зібрать лишилося на смутнім перелозі
Росинки, що зі смерті пророста.
Вже раз настав той день, коли скінчилась
Непрошена, спустошлива війна
І перемога в душах воцарилась,
Вважаючи, що вороття нема.
Не так воно все склалось, як хотілось –
Війна переступила за поріг,
Підступно серед друзів причаївшись
Нас недалекий ворог підстеріг.
І знову сльози, муки і страждання,
І знову забирають небеса
Відважних воїнів, що з ночі і до рання
Боролися за мирнеє життя.
Та не минути ворогу розплати –
Дійдем до перемоги крізь жалі.
Ще вічну славу воїна-солдата
На крилах нестимуть безсмертні журавлі.