Ukraina-Evropa
- Подробности
- Категория: 05.2015 (День Європи)
- Создано 27.05.2015 18:38
- Опубликовано 27.05.2015 18:38
- Автор: Анна Довга, загальноосвітня спеціалізована школа фізико-математичного профілю №12
- Просмотров: 94
«Я, Пилип Орлик, новообраний Гетьман Війська Запорозького, присягою Господом Богом, прославленим у Святій Трійці, на таке: обраний вільним волевиявленням відповідно до старого закону й звичаїв нашої вітчизни, будучи обраним, проголошеним і піднятим на видатне Гетьманське звання, присягаю, що незмінно виконуватиму ці пакти й конституції, які додаються тут й одноголосно узгоджені в даному Акті виборів між мною і Військом Запорозьким, прирівнюючися закону й орієнтуючися у всіх пунктах, частинах, періодах і клаузулах з вірною любов’ю і належною турботою на благо України, нашої батьківщини і спільної Матері, державну недоторканність якої я зобов’язуюсь боронити, а також якнайширше дотримуватися законів і вольностей Війська Запорозького усіма стараннями й зусиллями, на які лише я здатний…
…Так хай мені допоможе Господь, немеркнуче Євангеліє й безвинна мука Христова. І це все моїм власноручним підписом і державною печаткою скріплюю й підтверджую.»
Такими словами 5 квітня 1710 року Пилипом Орликом була закладена перша у світі конституція – «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорізького». Насамперед, у документі, що складався зі вступу й шістнадцяти статей, проголошувалася незалежність України від чужого панування й закріплення найпрогресивніших для того часу ідей про державне життя. Конституція вперше поділила владу на законодавчу, виконавчу та судову гілки й запровадила виборність посад, що й нині є однією з основних засад розвитку демократичних держав. Отже, ми сміливо можемо говорити, що демократія зародилася на Україні – серед буянь вітру у безкрайому полі, серед славного гомону Софіївських дзвонів та вродженого прагнення до волі в наших серцях.
На жаль або на щастя, вся історія України – це тернистий шлях до свободи. Він загартував націю і вселив у людей справжній український волелюбний дух, знаний у всьому світі, а особливо після минулорічних подій на Майдані.
Навіть історичні факти доводять, що в досягненнях сучасної Європи є чимала заслуга українців. Наприклад, дочка Ярослава Мудрого Анна, одружившись із французьким королем Генріхом 1, гідно репрезентувала свою країну, яка в ті часи була більш розвиненою, ніж Франція. На чужині Анна поширювала ті традиції і вчення, які панували на її батьківщині, а це – любов і повага до навчання, релігії і культури.
Та дивитись на зорі і згадувати минуле – добра справа, та тільки якщо не займатися цим постійно. Європейський прапор, дванадцять золотих п'ятикутних зірок якраз є символом досконалості, єдності та являє собою аналогію до циферблату годинника. І я вірю, що на тлі буремних і темних часів засяє й наша зірка.
Говорять, що Україна – серце Європи, але, на моє переконання, Україна – це ще й її душа. Душа, яка щемить, яку сковують у кайдани брехні та дурощі, яку намагаються продати дияволу, але я вірю, що ця незламна нація зможе не піддатися спокусам та гідно нести гало європейського союзу «In varietate concordia», що в перекладі з латини означає «Єдність у різноманітності».