Про тебе, героє
Рейтинг:
/ 13- Подробности
- Категория: 05.2015 (День Перемоги)
- Создано 09.04.2015 21:24
- Опубликовано 09.04.2015 21:24
- Автор: Таран Олена, ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка, філологічний факультет
- Просмотров: 163
Йому було 90. Надія іскрилась в його очах Він дихав бажанням жити. Подарувавши життя усім нам, пройшовши всі біди на землі, він поринав у неспокійне минуле, сповнене жахом. Тоді….він так вірив у Перемогу з великої літери. Щиро боровшись за нас, він сподівався вижити, тоді у нього не було права не повернутись. Він завжди усміхався мені, коли я розповідала про щось нове та цікаве, особливо йому подобалося слухати про політичні новини. Життя обірвалось для мільйонів людей в одну мить. І ось!!! Ветерани! Я вклоняюся кожному з вас, бо не можу бути байдужою! Він стоїть майже сліпий поряд зі мною, він бажає миру, щастя і добра, подає руку, таку справжню, яка має надзвичайну енергію та силу. Я готова сотні разів сказати йому «Дякую!», за те, що подарував надію на життя.
Щороку, підходячи до пам'ятника, який стоїть і пломеніє з табличками героїв, я кладу квіти. Сльоза бринить на моєму обличчі. Для моєї сім'ї День Перемоги - це святе свято. Моя бабуся втратила батька, ви вірите? Вона не бачила його з 3 років! Болить. Мені болить,за те,що вона, будучи дитиною війни чула ці звуки розриву гармат, ховалася в підвалах з надією вижити.
Ці люди не бояться нічого, вони настільки безстрашні, вони стали такими під кулями, гарматами та літаками, що пролітали над їхнім прозорим небом. Вони дивилися в очі смерті! Вони бачили, що таке справжня війна! Я підношу квіти до пам'ятника, вклоняюсь солдатам, мені хочеться вшанувати пам'ять тих, хто боровся у тій страшній війні. Тому що мені не все одно. Я вірю, що кожна перемога для країни, хоча б маленька-це крок до незалежності, але чи зможемо ми здобути незалежність без смертей мільйонів людей? Хотілося б миру і світлого неба. Потрібно об'єднатися, згуртуватися і боротися з усіх сил, як боролись вони, наші ветерани багато років тому.
З кожним роком їх залишається все менше і менше, але вони ніколи не здаються, вони переможці свого життя, вони стали сильніші за нього…
Я плачу, я не можу стриматись, ні….нічого не кажіть…..не тривожне мою душу….Цієї зими його не стало…..Не стало ще однієї зірки на небі, яку я безмежно любила. Слава тобі, ветеране! Слава героям України!