Наша слава не вмре, не загине (код смс zz58487+1)
Рейтинг:
/ 47- Подробности
- Категория: Козаки
- Опубликовано 30.11.-0001 02:02
- Автор: Коваленко Марина, ЧНТУ
- Просмотров: 575
Упродовж ХІІІ-ХV століть територія нашої держави стала ареною запеклої боротьби іноземних поневолювачів і українського народу. Хто тільки не зазіхав на незалежність України – монголи, литовці, поляки, угорці. У нелегкій боротьбі українці втратили незалежність і підкорилися новим господарям. Так тривало доти, доки не сформувався захисник українського народу – козацтво.
Засновник Запорізької Січі – князь Дмитро Вишневецький – чимало років життя присвятив боротьбі з турками та татарами. Похід 1563 року для нього виявився останнім. Татари розбили військо Вишневецького, самого захопили в полон, а потім переправили в Царгород – турецьку столицю. За наказом султана Вишневецького підвисили за ребро на стіні султанського замку. Ця героїчна смерть оспівана у народній думі ( історичній пісні) про відважного козака Байду.
Гетьманство Петра Сагайдачного не було тривалим. Однак за 6 років (1616-1622) він здійснив одну з основних реформ війська і перетворив його з партизанських загонів у регулярну армію. Він суворо заборонив козакам пити горілку під час морських походів. Порушників цього наказу викидали за борт. Одночасно Сагайдачний збільшив число козацьких чайок до 300. Якщо врахувати, що кожну чайку могли сісти від 50 до 70 чоловік, то в похід одночасно вирушало від 15 до 21 тисячі воїнів.
Сагайдачний був захисником українського православ’я. У 1620 році з усім Військом Запорізьким він записався до Київського братства і забезпечив йому захист і підтримку. Заохочував освітянські справи щедрими дарунками, виділяв гроші на будівництво церков, монастирів, друкарень.
Наступним видатним полководцем становиться Богдан Хмельницький. Починаючи війну проти Польщі, Б.Хмельницький вів переговори з кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ. Природно постає питання, чому гетьман звернувся саме до татар, які своїми набігами в попередні роки спустошували українські землі, кривдили населення, грабували села і міста. Річ у тому, що татари ворогували з Польщею. Вони мали на той час найкращу кінноту у Європі. За швидкістю і рухливістю ім. не було рівних серед вершників європейських армій. Уклавши угоду з татарами, Хмельницький також убезпечив себе від удару з тилу. Щоправда, війна показала, що татари виявилися ненадійними союзниками. Вони досить часто зраджували гетьмана, змушували його змінювати військові плани, а в битві під Берестечком ( 1651 р.) узяли Хмельницького в полон і зажадали від козацької старшини викупу.
Після ліквідації Запорізької Січі частина козаків перейшла на територію Туреччини, де в гирлі р. Дунай утворили Задунайську Січ ( 1775-1828 рр.). Це була дев’ята і остання Січ українського козацтва. На кінець 1778 року чисельність козаків досягла 12 000 осіб. Козаки прийняли турецьке підданство і присягнули на вірність султану. Для поселення козаків султан надав землі. У нових умовах запорожці зберегли свій традиційний спосіб життя. Вони займалися рибальством, мисливством, скотарством, хліборобством. Уряд Туреччини не втручався у внутрішні справи січовиків. Він залучав козаків до охорони кордонів та вимагав від них участі у військових походах турецької армії.
Доба Гетьманщини – це не лише часи боротьби, повстань, ворожнечі та протиріч. Це роки здобутків українського народу. Величні свідки цього періоду: унікальні будівлі, літописи і книги, вироби майстрів, праці вчених, картини відомих і невідомих малярів, поетичні рядки, музичні твори. Усе це та багато іншого дозволяє зрозуміти нам, як жили українці, про що вони думали, яким бачили навколишній світ.
Тисячі імен і справ залишила на пам’ять про себе ця унікальна доба, де поруч із сміливістю, завзяттям, хоробрістю цінувалися слово, розум і краса.