Кристина Сухорукова, ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка
- Подробности
- Категория: 05.2013
- Опубликовано 01.05.2013 22:52
- Автор: Кристина Сухорукова
- Просмотров: 376
Що для мене значить бути європейцем
Сьогодні ми досить часто чуємо фразу: «Україна іде в Європу». Що ж все таки значить ця фраза? На мій погляд, нічого особливого. Чому? Тому що, на жаль, ми досить далеко від Європи як у матеріальному, так і духовному розвитку.
Так, ми знаходимося в Європі, з точки зору географії. Проте це нічого не змінює, ми досить далекі від рівня розвитку європейців.
На мій погляд, країна, в якій твориться безлад, яка потерпає від жорстокості та зухвальства, не має авторитету, не може бути європейською.
Я вже доросла людина. Чотири роки навчання в університеті та чотири роки роботи в школі допомогли зрозуміти багато речей. По-перше, наш рівень освіченності та виховання бажає кращого. На простому прикладі, де ви бачили, щоб в європейських школах, вчителька на урок прийшла неначе на свято одного із «закритих» клубів. Мабуть зрозуміло, що я мала на увазі. У нас це можна зустріти майже на кожному кроці. І це є нормою. Молоді вчителі, замість того, щоб вчити дітей доброті, ввічливості, праці просто пропагують чвари, розбрат і т.д.
Дуже зачепила за серце історія в одній із наших шкіл. Проте, я думаю, цей випад не одиничний. Вчитель говорить, що він не забов’язаний вчити дитину у п’ятому класі математиці, а тільки має допомогти їй навчатися. Тобто дитина пришла не в школу, а в університет.
Дитина після хвороби приходить в школу і отримує одиницю. А все тому, що вчитель вирішив, що вона тупа, вибачаюсь за свої слова, тому і вчити її не потрібно. Реалії нашого життя.
По-друге, ще проблема, яка мене мучить – наше відношення до довкілля. Так, саме до довкілля. Подивіться, які в нас гарні ліси, річки, поля. Природа України різноманітна. Проте, що ми бачимо поряд з цим. Правильно, купи сміття, бруд, лісові пожежі. Влітку на річку не вийдеш, кругом купи сміття, пластикові пляшки, розбите скло. А чого не прибрати за собою? Їдеш дорогою, бачиш білборд з написом: «Дякуємо за чисті узбіччя». А що знаходиться під ним? Правильно, купа сміття. Самі смітимо, проте хай прибираю, кому треба.
Про все це можна говорити і говорити. А що це змінить? Нічого. Поки наш народ не усвідомить свої помилок, розмови так і залишаться розмовами. Я не проти, щоб наша країна була європейською, зробила крок в Європу. Проте їй ще до цього рости й рости.
Я вважаю, що допоки ми несемо за собою хаос і аморальну поведінку, поки ми не навчалися бути культурними людьми, не навчилися прибирати за собою, поки ми приходимо до дітей в напівпрозорих сарафанах на уроки, поки ми їх не вчимо, а тільки «калічимо» - ми не гідні називатися європейцями!