Тетяна Бурдело, ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка

Для мене європеєць – це розумна, ввічлива, всебічно розвинена, впевнена в собі людина, яка знає історію своєї країни, традиції, звичаї, добре знає свою мову, а також 2-3 іноземні.

Українці не знають своєї мови, спілкуються переважно російською або суржиком. Також, ми не цікавимося своїм минулим, не знаємо історії своєї країни.

Європейці захищають свої права, гідність, відстоюють свою заробітну плату. Вони не сидять по хатах і не чекають, що хтось зробить їм щасливе майбутнє. Вони його самі роблять. У нас же «моя хата з краю – нічого не знаю». Сидимо на місці, вважаючи, що держава нас повинна всім забезпечити, а також здогадатися, що ж нам потрібно. В цьому сенсі наші предки були більш європейцями. Їх принижували, катували, а вони все одно боролися за свою Батьківщину, відстоювали свої права, захищали свою мову.

Більшість українців не відчувають гордості за себе, за державу. Вони не намагаються змінити своє становище, лише жаліють себе, що не отримують зарплати (за яку можна прожити), не можуть відпочити, вивчити своїх дітей…Натомість, сидять вдома і вважають, що іти на страйк треба тільки тоді, коли за це дають гроші.

Диплом європейський  - диплом український… Та чому ж наш диплом про вищу освіту можна показати лише на території України? Натомість, з європейським дипломом можна працювати за спеціальністю навіть за кордоном! Чому українська освіта не має визнання?

Та все тому, що ми не європейці! І в інших країнах нас такими не вважають. Щоб бути європейцем нам багато треба змінити в своєму житті, в відношенні до себе, до держави. Треба навчитися поважати себе, свою Батьківщину, гідно відстоювати свої права. Коли ми змінимо своє ж ставлення до себе – тоді ми станемо ближчі до Європи, а, отже, - станемо європейцями.

Дополнительная информация