Тетяна Надтока, ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка
- Подробности
- Категория: 05.2013
- Опубликовано 30.04.2013 22:48
- Автор: Тетяна Надтока
- Просмотров: 540
Напевне нема більш популярної тематики, ніж співвідношення Україна – Європа на різних рівнях. Кожен з нас прагне жити в Європі, бути європейцем і щодуху прагне себе таким і бачити, хоч це далеко не завжди виходить. Щоб бути європейцем мало носити одяг з Європи, говорити англійською (сяк-так), їздити по закордонах і бути в курсі всіх останніх модних тенденцій. Бути європейцем, це, перш за все, поділяти європейську систему цінностей (яку, до слова, і в Європі останнім часом все більше забувають...).
Це значить не скигліти, яка в нас погана держава, а пробувати її змінювати на краще;
не скаржитись на систему освіти, а пробувати навіть на найнижчому рівні, на простому уроці чи семінарі її змінювати, пропонувати якісь нові методи, дискусії тощо;
не казати "моя хата з краю", а прийти і активно взяти участь у вирішенні того чи іншого питання;
не критикувати всіх і вся, а показати своїм прикладом чи порадою як те чи інше зробити краще;
не боятись відповідальності за щось, а сміливо її брати на себе; не "наганяти" один на одного, а почати довіряти і спільно працювати;
не ділитись на "західних" і "східних", а об'єднюватись як "українці";
не схиляти коліна перед "всім європейським", а почати доводити своє, українське до рівня європейського.
Бути європейцем означає пишатись тим, звідки ти походиш і гордо казати: "я-українець" і ніколи не змінювати цього! Кожен європеєць пишається своїм походженням, і це - одна з ознак свідомої людини. Бути європейцем означає не боятись, що тебе посадять чи виженуть з роботи за твої переконання, а твердо їх відстоювати. Бути європейцем означає усвідомлювати всю відповідальність перед іншими за те, що ти робиш будь-де і в будь-чому. Бути європейцем означає не залишати владу на тих, кого обрали на виборах, а контролювати її і вимагати виконання того, що вони пообіцяли. Бути європейцем означає бути свідомим, відповідальним та активним громадянином своєї держави і країни.
А ви відповідаєте цим критеріям європейськості?Люблю я поспілкуватись з розумними людьми, яких не так вже й багато в нас час. Хоча ні, не так...розумних багато, кожен по-своєму розумний, тільки...суне свій розум куди треба і не треба, не думаючи над тим чи правильно це, чи достатньо йому розуму, щоб лізти ще кудись, окрім себе... От і виходить, що часто цей розум настільки набридає, що хочеться від нього втікати, і від людей, які його нав'язують теж... Стільки слів, стільки словесних тирад і для чого? Для кого? Кому це треба? Стільки слів про політику, про народ, націю, Вітчизну, віру... і що? Що далі? Ну поговорили ми, ну посперечались, ну покричали "Слава Україні-Героям слава!", що далі? Країна як була в багні, так і лишилась.
Знову ті ж пошуки ворогів, як зовнішніх, так і внутрішніх, знову слова, слова, слова...Ця пустодзвінкість всюди... Як же надоїло шукати ворогів серед таких же, як і ти....як же надоїло сперечатись на теми, в яких ти тільки думаєш, що щось розумієш, надоїло гнатись за чимись, переганяючи всіх, бо "так диктує сьогоднішній світ, ти маєш завжди бути в русі і бути першим, або...." Або забити на це все і жити нормальним життям не зважаючи на кретинів, які самі зіпсували собі життя і іншим прагнуть....
Невже не можна жити не воюючи один з одним за те, що нам буцімто потрібне? Невже не можна не доводити один одному що хтось з вас розумніший? Скільки можна вимахувати один одному мізки по дурницях? Невже так важко просто помовчати коли інші говорять? Просто перестати скигліти, яка в нас погана країна і почати її міняти, а не чекати доки перетнеш кордон. Просто перестати скаржитись на систему освіти і формувати свою, хай позауніверситецьку, але свою, там де вчать так, як ти хочеш. Зміни не стаються просто так, з нічого, зміни стаються коли міняється думка, яка керує тілом. І тільки тоді те, чого б хотілось стає реальністю, а до того це всього лише слова.