Пупій Лілія, технологічний факультет
- Подробности
- Категория: 04.2013
- Опубликовано 30.03.2013 21:52
- Автор: Пупій Лілія
- Просмотров: 738
Скільки проблем навколо? Але мене хвилює лише три. Всього три??? Та ні…ви що! Проблем, зазвичай, набагато більше, але лише три за які болить душа і серце.
Нам завжди казали, що студентські роки – це найкраща пора у житті, адже це молоді роки, друзі, дискотеки, бібліотеки, кіно і кафе, це гулянки до ранку і … це навчання. Це час, коли перед нами відкриваються великі можливості проявити себе, реалізуватися, знайти справу свого життя і присвятити їй його.
Бути студентом – це престижно, адже студенти — це особлива нація, яка уособлює, за словами відомого українського письменника Олександра Довженка, «смолоскип, який потрібно запалити». Але чомусь «запалу», як такого, не має…..
Ця проблема не може не хвилювати, мене як студентку. Саме «запалу», який потрібно щоб був у студентів до знань, на жаль, дуже мало. Та виною тому іноді бувають не самі студенти. Багато викладачів подають «суху», не цікаву інформацію і більш нічого, ніякого творчого підходу до подачі матеріалу, тому і не можуть зацікавити студентів, не заохочують до творчості, до роздумів. Велика кількість викладачів є некомпетентними, а тому їхні очі «не горять» при викладанні свого предмету і студентам не передається той «вогник» любові до навчання. І тому багато хто із студентів навчаються не для того, щоб отримати знання, а просто за ради певної кількості балів, які носять лише формальний характер.
Дещо розчаровує і бідна матеріально-технічна база університету. Мало потрібних книжок, а ті що є старі, не цікаві та і такі, що ще наші бабусі з дідусями за ними вчилися, а як всім відомо, час не стоїть на місці. Звичайно треба враховувати досвід минулих поколінь, але ж ми уже люди ХХІ століття, треба читати сучасне.
Теорія, теорія і ще раз теорія…..ау практика ти де??? А практики з нахилом на педагогічну діяльність, як виявилося, у педагогічному університеті дуже і дуже мало. Все основується на теорії, суцільна теоретизація навчання і чекаєш на неї, а вона як Новий рік – один раз на рік та практика. А студентам вона так необхідна, бо це можливість показати, реалізувати себе, вдосконалити знання, уміння, навички та і навчитися чомусь у досвідченіших педагогів та майстрів.
Мінуси можна знайти завжди, але треба прагнути до ідеалу. Універсального рішення всіх проблем, мабуть, не має, але все ж таки спробувати змінити ситуацію на краще можна і треба. Отже, потрібно робити якомога більше заходів, щоб згуртувати студентів, не лише серед одного факультету, але й вузу загалом. Також повинно бути більш практичної роботи, адже всі дисципліни направленні на озброєння лише теоретичним матеріалом, але аж ніяк не практичним. Викладачам – любити свій обраний фах, студентам – поважати свою спеціальність і все ж таки намагатися вчитися і здобувати знання у такий нелегкий час.