Черниговский студенческий портал. Как бы новости

Нагородження переможців конкурсу, організованого за підтримки народного депутата України Олександра Черненка

Рейтинг:   / 4
ПлохоОтлично 

6 травня 2015 року в культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» (м. Чернігів, вул. Шевченка, 9) відбулося нагородження переможців конкурсу творчих робіт «День Перемоги у моєму житті». Його було ініційовано Чернігівським національним педагогічним університетом імені Т.Г. Шевченка за підтримки народного депутата України Олександра Черненка. Інформаційний та технічний партнер проведення конкурсу – Чернігівський студентський портал (http://stydent.org.ua/).

Нагороди авторам кращих робіт вручили: Ірина Соломаха – помічник-консультант народного депутата України Олександра Черненка та Віталій Барбаш – помічник ректора Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.

У ході церемонії нагородження представники оргкомітету відзначили високий рівень надісланих робіт, а також щирість, відвертість і небайдужість молодих авторів до проблематики вшанування пам’яті жертв Другої світової війни, відновлення історичної справедливості і гуманного ставлення до всіх, хто пережив жахи воєнного лихоліття. Ось лише деякі цитати з робіт чернігівських студентів і старшокласників:

Райська Олена, студентка Навчально-наукового інституту історії ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка (І місце):

«Ще донедавна 9 травня сприймалося мною са́ме як свято і як день великої перемоги. Я навіть недолюблювала німецьку мову і власне до самих німців відчувала певну огиду. Але останні події пролили світло на бридку рашистську душу, яка виявилася наскрізь гнилою та чорною. Упереджене ставлення до німців розчинилося на фоні нової, у стократ більшої огиди до «братів наших старших». Прийшло, між іншим, і усвідомлення того, що вони не те що не старші – вони нам взагалі не брати. Це був ще один міф, який все та ж Росія старанно нав'язувала сотні років, і який буквально за лічені дні сама ж і зруйнувала своєю «братською» поведінкою.

Тому ось так круто День перемоги перетворився для мене зі свята на День пам’яті, день глибокої скорботи, коли треба затихнути, згадати загиблих і постраждалих з обох воюючих таборів, вдуматися, вжахнутися, осмислити і усвідомити абсолютну, колосальну, космічну безглуздість війни».

Курико Віра, студентка філологічного факультету ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка (ІІ місце):

«Якщо подивитися на війну як кару за людські гріхи, то стає зрозуміло, що робиться зараз у нас. Покарані ми знову. Так нам і треба. Така наша доля. Така наша правда. Таке наше справдешнє. Тільки аж здригаєшся від думки, що ще якісь декілька років тому, стоячи з червоними тюльпанам біля пам’ятника і згадуючи тих, хто пішов із життя заради нас, і тих хто зміг зостатися, я жодного разу не подумала, що то могла бути не остання війна, що я жодного разу, не помислила, що не могло бути так, щоб та війна спинила інші війни. Так не могло бути. І винна в сьогоднішньому дні і я, бо ніколи не подумала про те, що це мирне життя – не назавжди».

Довга Анна, учениця 10-А класу, міністр інформації шкільного парламенту загальноосвітньої спеціалізованої школи фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова (ІІІ місце):

«…Знаєш, люба, війна мене багато чому навчила та на багато речей відкрила очі. Напевно, людям просто необхідні такі трагедії, щоб пізнати ціну життя. А ми, невинні жертви режиму та дурощів, ризикуємо найціннішим, щоб ви жили в ідеальному світі. Я зрозумів, що зламати можна все, окрім сили духу, і забрати все, окрім надії...

Кіборг з позивним Актор згорнув пожовклий від часу лист свого діда і поклав його до лівої верхньої кишені камуфляжу, як оберіг, одягнув свою військову каску і заступив на нічну варту у Донецькому аеропорту. Насправді, його покликання грати смерть, але доля змусила його грати зі смертю».

Таран Олена, студентка філологічного факультету ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка (ІІІ місце):

«Я вірю, що кожна перемога для країни, хоча б маленька – це крок до незалежності, але чи зможемо ми здобути незалежність без смертей мільйонів людей? Хотілося б миру і світлого неба. Потрібно об'єднатися, згуртуватися і боротися з усіх сил, як боролись вони, наші ветерани багато років тому.

З кожним роком їх залишається все менше і менше,але вони  ніколи не здаються, вони переможці свого життя,вони стали сильніші за нього…»

Всі представлені на конкурс роботи доступні для ознайомлення за цим посиланням.

 

Віталій Барбаш,

помічник ректора ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка

У вас недостаточно прав для добавления комментариев.
Возможно, вам необходимо зарегистрироваться на сайте.

Дополнительная информация