Не салом єдиним живе українець! (код смс zz58487+10)
- Подробности
- Категория: Козаки
- Опубликовано 14.10.2013 00:08
- Автор: Іващенко Наталія, ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка
- Просмотров: 515
Вареники, горілка, вишиванка – звичайний асоціативний ряд про Україну у пересічного іноземця. А у більш підкованого в світовій історії у підсвідомості з’являється ще слово «козак». Та мова не про місце нашої держави у світі і, навіть, не про ставлення до неї. Адже головне, щоб саме в українця поняття «козацтво» не перейшло на маргінеси.
Хто ж він – козак? Гарний парубок у шароварах та з шаблюкою, втікач, силач? Насамперед – це свобода! Свобода духу, тіла, волі в одній людині.
Можна безконечно говорити про військову звитягу козацтва, але чи це його головна заслуга перед українством? Мені здається, що не зовсім. Адже прагнення здобути незалежність було завжди і не лише у козаків.
На мою думку, цьому українському феномену ми перш за все завдячуємо загальнонаціональною свідомістю, мораллю. Тому що саме у козаків вільно розвивалися і закріплювалися ознаки української народності. У бій – з піснею, в останню путь – з піснею, перемога – з піснею. Як дружба – то навіки, як кохання – то шалене. Як слово – то гостре, як жарт – то влучний. Як на коліна – то лише перед батьками. І хата наша не з краю, а на початку. І хоч спина гола, зате вольна.
Це звичні істини козаків, що живуть у нас сьогоднішніх. Головне – вчасно згадувати про це, а краще – не забувати, щоб довести всім: не салом єдиним живе українець!