Черниговский студенческий портал

Учитель не той,хто вчить,
а той, у кого вчаться.  

Учитель… Яке величне слово… У серці кожної людини воно відгукується відлунням почуттів неабиякої амплітуди… Адже учитель-це відправна точка в житті дитини.

Проходять дні, минають часи, традиції, форми і методи навчання змінюються так само, як і учні. Але найголовніше, у моєму розумінні, учительська праця - це робота людини з людиною. Справжній учитель, увібравши в себе море світла, повинен перелити хоч його частину в душу дитини. А для цього мало йти просто в ногу з часом, освоюючи всі новини науково-технічного прогресу.

Складніше, я гадаю, настроїти себе в тональності звучання сердець і душ дітей. А точніше, мабуть, розвинути вміння підбирати її правильно. Бо ж так іноді заважає нам сьогоднішній поспіх, напруженість, наша то замкнутість, то розв’язаність. І вміти правильно оперувати всім цим – ось справді непросте, але дуже важливе завдання вчителя майбутнього.

Адже, незважаючи на шалений темп нашого життя,його матеріалізацію, інтелектуалізацію, учитель повинен розвивати в учнях не лише розум, а й внутрішній світ.

Щасливий той, кому Бог подарував Учителя. Так, саме Учителя - із великої літери. Я знаю,що кожен із нас за шкільний вік зустрічає чимало вчителів. Одні з повагою запам’ятовуються, від інших пам'ять відвертається, треті пройшли, немов стороною…

Та ось одного разу увійде в клас Учитель - і в цю мить життя твоє назавжди зміниться, ти побачиш себе іншими очима, будеш намагатися стати кращим, розумнішим і добрішим.

Це означає, що в життя твоє і в серце увійшов Учитель, щоб залишитися в ньому на всі подальші роки, допомагати, підтримувати тебе, радіти і сумувати разом із тобою,надихати на кращі вчинки.

Як кожен учень, я люблю, коли мені приділяють увагу, коли мене чують, розуміють. І,звичайно, коли виправляють мене, зупиняють, застерігають - а значить, допомагають розвиватись, дорослішати.

Мені пощастило, бо я навчаюсь у школі з творчим колективом учителів, які люблять свою справу, проявляють ініціативу у випробуванні нових методів навчання, бажають просувати школу вперед згідно з новими науковими відкриттями.

 Наприклад, директор нашої школи – серйозний керівник, людина ініціативи та ризику, людина наполегливості й нетрадиційних рішень. В інших учителях мені імпонує внутрішня культура, начитаність, тонкий гумор, культура мови. Також важливим є практичність, здатність цілісного бачення проблеми, творчі підходи до викладу матеріалу.

 Минає час. Мінялися учителі, навчальні предмети, мінялися і ми. Але пам'ять назавжди закарбувала образи вчителів, яким я вдячна майже всім кращим, що є в моїй душі. Вони навчили мене, перш за все, щиро любити і поважати людей, розуміти їх ї допомагати. Вони розкрили мені велич моєї рідної землі, горду і нескорену її долю, прищепили палку любов до української мови.

За все це мені хочеться уклонитися моїм учителям. Я мрію, щоб діти отримали від співпраці з учителем майбутнього міцні й ґрунтовні знання, доброту й любов. Вилітаючи з-під учительського крила,боляче усвідомлювати, що держава недооцінює значення шкільної освіти на стан суспільства.

Отже, Учитель майбутнього – це людина розумна, мудра, високоерудована, чесна,благородна і з щирою душею, на відміну від того, хто просто працює вчителем.