Янковецька Юлія, ЗОШ №3 м.Чернігова (код смс: zz58487+51)

Рейтинг:   / 7
ПлохоОтлично 

Коли у  школі настає  весна…


По рожевій стіні повзе золотавий промінь. З часом сонечко огортає дошку, на якій крейдою написано каліграфічним почерком: «Складносурядні та складнопідрядні речення». І так розпочинається в нашому класі урок української мови – сорок п’ять хвилин весни…

А весну цю кожного ранку приносить із собою наша вчителька: мовби чарівний паросток приносить у своїй кишені Галина Григорівна, який потім саджає в горщик – і вмить зацвітає чудова квітка, що заливає наш клас казковим сяйвом!

Одного дня, в далекому п’ятому класі, мені пощастило опинитися вперше під цим сяйвом… І тому у цьому творі образ найкращого педагога, вчителя, учнями якого я б хотіла бачити своїх дітей, постане перед вами через образ прекрасної жінки, мого класного керівника.

Вона вчитель мови і літератури, наша класний керівник, як я вже писала, яку ми любимо всією душею. Її уроки – це час, коли кожен з нас – творець; коли ми доторкаємося до прекрасного; коли хвилини летять хутко від приємного та цікавого заняття… Галина Григорівна завжди намагається розкрити своїх учнів; у кожному з нас вона бачить щось особливе, прекрасне і неповторне… Саме це і є однією з найважливіших рис найкращого педагога, вчителя з великої літери і тим, чим на сьогодні володіють, на жаль, далеко не всі вчителі.

Нещодавно, до речі, я прочитала два твори Я. Корчака: наукову роботу «Правила життя» та новелу «Коли я знову стану маленьким». Це людина, що була педагогом від Бога. Основними принципами, якими чоловік керувався у своїй діяльності, були любов до дитини, саме усвідомлення своєрідності, неповторності кожного, визнання педагогіки як науки не лише про дитину, а й про людину загалом. Сторінки його книжок так і дихають добротою, щирість, відданістю своїй справі, дітям…  Корчак надихає мене. На мою думку, саме цими принципами і має куруватися кожен педагог! А взагалі це приклад для наслідування не тільки вчителям, а й просто всім людям...

Учитель має бути, окрім того, духовно багатою особистістю; людиною, цікавою дітям. Їм просто повинно хотітися кожної нової зустрічі його для себе все більше відкривати! Наприклад, наша Галина Григорівна - і художник, і поетеса, і пречудова актриса, завдяки таланту якої перед нами оживають картини з її шкільних та студентських років… Весела, із неперевершеним почуттям гумору… Однак, звичайно, головним є її бажання розкриватися перед нами, її щирість. Вчитель розкриває своїх учнів, а учні – вчителя, і так, думаю, у стосунках народжується щось тепле, святе, без чого, я впевнена, не може існувати Школа. Щирість і любов до спілкування з дитиною, вміння віднайти ключика до її сердечка завжди повинні жити в душі педагога – ось що має бути в кожному, хто обирає нелегкий шлях учителя.

Наша класний керівник ще й превелика оптимістка. Надзвичайно сильна духовно, вона ніколи не втрачає віру, надію та любов… Любов до цього світу, до людей. І, безсумнівно, всьому цьому навчає Галина Григорівна і нас, своїх учнів, - навчає бути Людьми. Гадаю, що ця фраза якнайкраще підсумує мою думку щодо образу Вчителя як сьогодення, так і майбутнього!

Легенько прочинить світанок фіранку –
Пора на уроки летіть!
Щасливі й усміхнені з самого ранку,
Ми з дітками будем творить.

Складати вірші та уголос читати,
Казкові «вирощувать» квіти…
Мови прекраснії будем вивчати,
Погляньте лишень, любі діти!

Сонце дахами будинків блукає,
У листя лягає бузку…
Як легко і весело серце співає!
Так щиро я школу люблю!

Дополнительная информация