Подумки спитала у Тараса…

Рейтинг:   / 9
ПлохоОтлично 

Тут немає цитати, бо ми маємо
знати Т. Г. Шевченка напам’ять!


Моє знайомство із Тарасом Григоровичем відбулося ще на уроках в початковій школі. Прізвище Шевченко носив і мій дідусь, чим я пишаюся особисто. Без перебільшень воно стало вседержавним здобутком. Але не на грошову банкноту мріяв потрапити кобзар, йому просто боліло… Боліло за Україну!

Мені здається, що пишучі ці рядки я запитую в нього: «Тарасе, так що такого цінного…? Що ж було за ці 200 років?». Мовчить, схиливши голову. Сивий Шевченко зажмурив очі і потекла гірка сльоза. Я навіть відчуваю смак тієї сльози, що обпікає щоки.

Починаю гадати… Десятки подій спливають переді мною. Проте суворо дивиться на мене кобзар і шепоче: «Шановна, пані, ви забули про найголовніше - відміна кріпосного права!!!». І справді. Всі інші події лишень випливають як результат діяльності «Вільної людини - вільної Держави».

По-перше. Результатом відміни рабства на теренах Українських земель постало питання створення Конституції, яка мала б захищати українців. Верховенство права - невід’ємна складова тієї держави, про яку мріяв Тарас Григорович. Кобзар віддав панщині майже все своє життя.

По-друге. Багато вільних рук стимулювали розвиток промисловості, звідси і пішов науково-технічний процес нашої Батьківщини. Для того, щоб ми користувалися усіма технічними благами, майже 200 років назад, потрібно було освоювати станки, удосконалювати техніку…

По-третє. Вільна людина може мислити без нав’язаних їй догм. Вона стає здоровою, нове покоління виростає більш впевненішим. Я – представник неляканого покоління, що не знає панщини, революцій, воєн. Я – низько вклоняюся тим, хто бажав цього і всіма силами досягав! Дякую, Тарасе, що дав мені відповідь… Дякую, що своїми віршами надихав на кожен крок до Незалежності! Дякую, що ти був! Дякую, що ти є!

Дополнительная информация